Вважаємо, що податковий орган невірно тлумачить норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) і чекати 12 місяців не обов’язково. Спробуємо аргументувати нашу думку.
Насамперед слід зазначити, яка особа підлягає обов’язковій реєстрації. Згідно з п. 181.1 ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ в органі державної податкової служби (крім особи, яка є платником єдиного податку). Аналогічна норма передбачена п. 3 р. III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 978 (далі – Положення № 978).
У листі ДПАУ від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417 з цього приводу зазначається:
«Тобто особа (у т. ч. і новостворена), окрім особи, яка є платником єдиного податку, зобов'язана зареєструватись як платник податку на додану вартість після моменту фактичного здійснення операцій з постачання товарів/послуг, сума яких сукупно перевищує 300 тис. гривень. При цьому, укладення цивільно-правових угод (договорів) на постачання товарів/послуг в сумі, що перевищує 300 тис. грн., чи наявність наміру у особи здійснювати діяльність, за результатами якої буде перевищено обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, не є підставою для реєстрації особи як платника податку на додану вартість відповідно до вимог зазначеного пункту Кодексу».
Звертаємо увагу, що у випадку обов’язкової реєстрації ДПАУ ігнорує строк «останніх 12 місяців», передбачений ПКУ. Тобто для обов’язкової реєстрації не потрібно чекати 12 місяців. Навпаки, зареєструватись потрібно відразу після перевищення обсягів постачання суми 300 тис. грн.
Тепер розглянемо безпосередньо умови добровільної реєстрації платником ПДВ. Згідно з п. 182.1 ПКУ якщо особа, яка провадить оподатковувані операції, але не підлягає обов’язковій реєстрації через те, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від 300000 гривень, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою за умови, що обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 % загального обсягу постачання. Аналогічна норма передбачена п. 4 р. III Положення № 978.
У листі ДПАУ від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417 щодо добровільної реєстрації зазначається наступне:
«Тобто, починаючи з 1 січня 2011 року особа, обсяг постачання товарів/послуг якої не перевищує 300 тис. грн., може зареєструватись як платник податку на додану вартість за добровільним рішенням у разі, якщо одночасно:
– зареєстрована суб'єктом господарювання не менше 12 календарних місяців;
– за останні 12 календарних місяців обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість сукупно становить 50 і більше відсотків загального обсягу постачання».
Ми не можемо погодитися з позицією ДПАУ через те, що в обох нормах ПКУ згадується строк «останні 12 місяців», але в першому випадку ДПАУ не звертає на нього уваги, а в другому – робить на ньому обов’язковий акцент.
Вважаємо, що будь-яка особа, яка здійснила постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ в обсязі, що перевищує 50 % всього обсягу постачання, має право на добровільну реєстрацію платником ПДВ.
Для цього особа, що прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 978) не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого вона вважатиметься платником ПДВ (пп. «б» п. 7 р. III Положення № 978).
Нажаль, на сьогодні податкові органи навряд чи реєструватимуть «добровольців» раніше 12 місяців існування, з огляду на прямі вказівки ДПАУ. Оскаржувати відмову в реєстрації платником ПДВ в адміністративному порядку вважаємо недоцільним. Оскарження в судовому порядку також може затягнутись на досить довгий термін.
З урахуванням вищенаведеного доцільніше здійснити постачання платнику ПДВ на суму, що перевищує 300 тисяч грн., та зареєструватись платником ПДВ в обов’язковому порядку.
Сподіваємось також, що ДПАУ зверне увагу на зазначене питання, відкликавши згадані листи, а особам, які бажають добровільно зареєструватись платниками ПДВ, дасть зелене світло незалежно від того, більше чи менше 12-ти місяців період їх існування.
До речі, на самій реєстрації проблеми добровільно зареєстрованих платниками ПДВ осіб не закінчуються. Саме для «добровольців» передбачено додаткову підставу для анулювання їх реєстрації – в разі якщо обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 % загального обсягу постачання (пп. «и» п. 184.1 ПКУ, пп. «и» п. 1 р. V Положення № 978). Тобто їм доведеться постійно моніторити обсяги постачання на користь інших платників ПДВ, аби в якусь мить вони не виявились меншими ніж 50 %.
Контролювати цю величину постачання податкові органи можуть через реєстри виданих та отриманих податкових накладних (форма затверджена наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1002), електронна копія якого подається до податкового органу щомісяця. Саме в розділі I реєстру «видані податкові накладні» у графах 5 та 6 можна відстежити, на чию користь здійснювались постачання товарів/послуг – платників ПДВ чи неплатників.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.