Але перш ніж розглядати зміни, вважаємо за доцільне нагадати загальні норми законодавства щодо здійснення розрахунків на території України.
Грошовою одиницею України є гривня (ст. 99 Конституції України, ст. 192 ЦКУ, ст. 32 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV), яка є єдиним законним платіжним засобом в Україні (п. 3.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III, ч. 1 ст. 3 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93 (далі – Декрет № 15-93)).
Тобто за загальними правилами саме в гривнях має виконуватись грошове зобов’язання на території України (ч. 1 ст. 533 ЦКУ, ч. 2 ст. 198 ГКУ). Але законодавство передбачає також можливість встановлення окремим законом винятків з цього загального правила (ч. 3 ст. 533 ЦКУ, ч. 2 ст. 198 ГКУ).
Автономна Республіка Крим та м. Севастополь входять до складу України і є її невід’ємною складовою частиною (ст. 133, 134 Конституції України). У 2014 році АР Крим та м. Севастополь зазнали окупації, внаслідок чого було порушено територіальну цілісність України. Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. № 1207-VII було законодавчо визнано окупацію, а у ст. 13 встановлювалось, що особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території будуть визначені окремим законом, яким став Закон № 1636.
В загальному розумінні законодавства, спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб (ст. 401 ГКУ, ст. 1 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10.92 р. № 2673-XII).
Законом № 1636 встановлюється, що будь-які безготівкові платежі (перекази) з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України чи з іншої території України на територію ВЕЗ «Крим» здійснюються виключно у гривні або у вільно конвертованій валюті. Особливості режиму таких платежів (переказів) встановлюються НБУ. Такі операції не потребують індивідуальної ліцензії НБУ (п. 9.1 Закону № 1636, пп. «г» п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93).
Нагадаємо, що вільно конвертована іноземна валюта – це іноземна валюта, віднесена нормативно-правовим актом Національного банку України, який встановлює класифікацію іноземних валют та банківських металів, до 1-ї та 2-ї груп (п. 1.3 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою НБУ від 30.05.2007 р. № 200). Класифікатор іноземних валют та банківських металів, що розподіляє іноземні валюти за групами, затверджено постановою НБУ від 04.02.98 р. № 34.
Отже, з набранням чинності Законом № 1636 між суб’єктами господарювання материкової частини України та суб’єктами господарювання Кримського півострова передбачена можливість застосування як засобу платежу не тільки гривні, але й вільно конвертованої валюти.
В п. 9.4 Закону № 1636 встановлено, що вимоги законодавства України щодо обов’язкового продажу надходжень (в тому числі виручки) в іноземній валюті не застосовуються до юридичних осіб (філій, відділень, інших відокремлених підрозділів юридичних осіб) з місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим».
В разі проведення розрахунків в іноземній валюті постає також питання щодо граничних строків проведення таких розрахунків, передбачених положеннями Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі – Закон № 185) та п. 1 постанови НБУ від 20.08.2014 р. № 515.
Для врегулювання цього питання положеннями абз. 2 п. 9.4 Закону № 1636 передбачено, що розрахунки за операціями, які здійснюються між резидентами України та особами з місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим», не поширюються норми Закону № 185. Це означає також, що положення п. 1 постанови № 515 також не застосовуються, оскільки вона прийнята на виконання норм Закону № 185.
З урахуванням цього, обмеження за строками проведення розрахунків в іноземній валюті, встановлені Законом № 185 та постановою № 515, не поширюються на розрахунки між суб’єктами господарювання материкової частини України та суб’єктами господарювання з місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим».
На завершення вважаємо за доцільне звернути увагу на те, що згідно з абз. 2 п. 9.1 Закону № 1636 особливості режиму платежів (переказів) з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України чи з іншої території України на територію ВЕЗ «Крим» встановлюються НБУ. З урахуванням цього не виключено, що при прийнятті документів НБУ щодо режиму платежів у вільно конвертованій валюті можуть виникнути певні обмеження.
Для прикладу можна навести заборону на здійснення платежів в іноземній валюті за імпортними договорами, за якими продукція була ввезена на територію України та здійснено митне оформлення на підставі ввізної митної декларації, дата оформлення якої перевищує 180 днів (пп. 14 п. 1 постанови НБУ від 29.08.2014 р. № 540). Правомірність такої заборони, на нашу думку, є сумнівною, але сам факт встановлення НБУ подібних заборон повинен враховуватись суб’єктами господарювання при плануванні розрахунків, в тому числі, за розрахунками з суб’єктами господарювання з місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим».
Нормативні акти, прийняття яких випливає з норм Закону № 1636, доручено прийняти протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом (п. 6 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1636).
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.