Відповідно до п. 33.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі – ПКУ), податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.
При цьому, базовий податковий (звітний) період – це період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПКУ, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку (п. 33.3 ПКУ).
Тобто податкова декларація має подаватись за податковий період для такого платника.
За загальним правилом, податковими (звітними) періодами для платників податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ПКУ).
Серед виключень із загального правила в абз. “а” п. 137.5 ПКУ передбачено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.
Зазвичай податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду. Але для наведеного випадку, у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (пп. 137.4.2 ПКУ).
З урахуванням наведених норм ПКУ першим податковим періодом для новоствореного платника податку на прибуток стане період з 12.12.2016 року по 31.12.2016 року.
Зазначена думка щодо першого періоду звітування новоутвореною юридичною особою – платником податку на прибуток підтверджується, зокрема, у листі ДФСУ від 27.01.2016 р. N 1558/6/99-99-19-02-02-15.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом МФУ від 20.10.2015 р. N 897.
Подання річної декларації з податку на прибуток здійснюється протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 ПКУ). Тобто декларація за 2016 рік має бути подана не пізніше 01.03.2017 року.
Слід також враховувати, що відповідно до п. 46.2 ПКУ, платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.
В п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. N 419, передбачено, що річна фінансова звітність подається підприємствами до органів державної статистики не пізніше 28 лютого наступного за звітним року, а до органів державної фіскальної (податкової) служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Щодо необхідності подання декларації слід також враховувати положення п. 49.2 ПКУ, відповідно до якого платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
У загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ЗІР ДФСУ на запитання “Чи потрібно подавати до органів ДФС податкову декларацію з податку на прибуток підприємств … у випадку відсутності об’єктів оподаткування або показників, які підлягають декларуванню, та фінансову звітність?” зроблено такий висновок:
“Таким чином, платники податку на прибуток … мають право не подавати до контролюючих органів податкову декларацію з податку на прибуток підприємств … та фінансову звітність у разі відсутності об’єктів оподаткування або показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог ПКУ, у тому числі у фінансовій звітності, оскільки вона подається як додаток до податкової декларації з податку на прибуток … та є її невід’ємною частиною”.
Тобто у разі відсутності будь-яких показників для заповнення декларації з податку на прибуток за 2016 рік платник має можливість вирішити: або не подавати декларацію, або подати її з нульовими показниками і разом з нею подати фінансову звітність.
Якщо юридична особа в 2016 році вже розпочала свою господарську діяльність, то при заповненні першої декларації з податку на прибуток слід враховувати положення пп. 134.1.1 ПКУ, відповідно до яких:
“Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років)”.
Тобто якщо обсяг доходів не перевищує 20 млн. грн., то платник має можливість вирішити, чи доцільно йому застосовувати різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ і в разі прийняття рішення про їх незастосування, в декларації за 2016 рік має зробити відповідну позначку в полі “Наявність рішення”, а у полі “Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці” зазначити номер та дату розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.
Якщо вирішено застосовувати різниці в загальному порядку, то згадані поля декларації щодо наявності рішення не заповнюються.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Довідково-правова система «ДІНАЙ»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.