Відповідно до п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затвердженим наказом МФУ від 20.10.1999 р. N 246, первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
– суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;
– суми ввізного мита;
– суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;
– транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);
– інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
В п. 2.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом МФУ від 10.01.2007 р. N 2, замість виразу “суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю)” використовується вираз “ціна придбання за вирахуванням знижок відповідно до договору з постачальником (продавцем)”. Тобто МФУ фактично прирівнює значення цих виразів.
З урахуванням цього вбачається, що в бухгалтерському обліку собівартість запасів, придбаних за плату, включає в себе як ціну їх придбання у постачальника, так і інші витрати, пов’язані з придбанням таких запасів, в тому числі, транспортно-заготівельні витрати. Отже, собівартість запасів в бухгалтерському обліку, як правило, є більшою величиною, ніж ціна придбання.
Положеннями абз. 2 п. 188.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі – ПКУ) передбачено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.
Тобто, якщо здійснюється постачання товарів, які раніше були придбані за плату у постачальників, база оподаткування ПДВ операцій з постачання таких товарів не може бути нижче ціни їх придбання.
Оскільки поняття ціни придбання товарів не є тотожним поняттю собівартості, то з метою визначення мінімального розміру бази обкладення ПДВ згідно з абз. 2 п. 188.1 ПКУ потрібно використовувати саме ціну придбання таких товарів у постачальника.
Зазначимо, що аналіз роз’яснень органів ДФС свідчить, що вони дотримуються аналогічної думки.
Так в індивідуальній податковій консультації ДФСУ від 14.09.2017 р. N 1959/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, а також у листах ДФСУ від 22.07.2016 р. N 15920/6/99-99-15-03-02-15, від 22.07.2016 р. N 15910/6/99-99-15-03-02-15, від 27.04.2016 р. N 9614/6/99-99-15-03-02-15, від 13.04.2016 р. N 8220/6/99-99-19-03-02-15, від 11.02.2016 р. N 2878/6/99-99-19-03-02-15 зазначається, що для товарів, придбаних на митній території України або ввезених на митну територію України, ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність, тобто ціна, зазначена в договорі на придбання товару (контрактна вартість).
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Довідково-правова система «ДІНАЙ»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.