Конфлікт інтересів? Не буває у нас конфліктів! Так, непорозуміння хіба що…

Враховуючи те, наскільки часто ми звертаємось до цієї норми у професійній діяльності при вирішенні спірних питань з контролюючими органами, складається таке враження, що цю норму вже точно мають однаково розуміти всі учасники таких відносин. 

Водночас, ДПАУ підготувала черговий сюрприз у вигляді листа від 06.04.2010 р. № 3774/5/10-5014/1151, в якому висловила своє бачення порядку застосування даної норми. На її думку, «органами ДПС України виконання підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону здійснюється у відповідності з законодавчими актами України під час апеляційних процедур із застосуванням податкових роз'яснень». На підтвердження такого висновку ДПАУ частково процитувала п. 7.6 постанови ВГСУ «Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки» від 25.07.2002 р. № 1056 (процитуємо його повністю): 

«При вирішенні господарських спорів судам слід мати на увазі, що положення підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” стосуються лише процедури апеляційного узгодження, яка здійснюється контролюючими органами і не розповсюджується на процес розгляду спору в судовому порядку. 

Тобто встановлені названим Законом принципи вирішення конфлікту інтересів можуть бути застосовані лише на стадії апеляційної процедури узгодження сум податкових зобов'язань та оскарження рішень контролюючих органів, які здійснюються в порядку, передбаченому статтею 5 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”». 

Розглянемо коректність озвученої позиції ДПАУ. 

У п. 1.20 Закону № 2181 апеляційне узгодження визначено як узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, встановлені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження. 

Тож відразу впадає в око невідповідність п. 7.6 постанови ВГСУ чинній редакції Закону № 2181 щодо застосування пп. 4.4.1 під час судового оскарження. Пояснюється це тим, що Законом України від 20.02.2003 р. № 550-IV було внесено зміни до Закону № 2181, а до постанови ВГСУ змін внесено не було. Отже, посилатися на п. 7.6 постанови як мінімум недоречно. Крім того, на даний час такі справи розглядаються в судах адміністративного, а не господарського судочинства. 

Щодо застосування пп. 4.4.1 під час надання податкових роз'яснень, то зазначена вимога міститься у п. 1.5 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 12.04.2003 р. № 176: 

«Узагальнюючі податкові роз'яснення і податкові роз'яснення надаються, виходячи з положень підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, принципів оподаткування, викладених у Законі України “Про систему оподаткування”, економічного змісту податку, збору (обов'язкового платежу), положень законодавчих та інших нормативно-правових актів, що роз'яснюються». 

Тобто головне питання полягає в тому, чи лише під час апеляційних процедур податкові та інші контролюючі органи мають застосовувати положення щодо конфлікту інтересів? 

Чинна на сьогодні редакція пп. 4.4.1 не передбачає такого обмеження. Навпаки, дана норма повинна застосовуватися під час прийняття будь-яких рішень контролюючими органами, в тому числі, під час проведення перевірок правильності нарахування податків і зборів. 

Можливо, ДПАУ у листі намагається дати більше свободи працівникам контрольно-перевірочних відділів податкових органів для донарахування податкових зобов'язань. Але підприємства повинні пам'ятати про свої права щодо застосування пп. 4.4.1 Закону № 2181 для обґрунтування власної позиції зі спірних питань як під час проведення податковими органами перевірок, так і під час оскарження неправомірно донарахованих податкових зобов'язань в адміністративному та судовому порядку. 

На сьогодні класичним прикладом застосування пп. 4.4.1 Закону № 2181 можна назвати законодавчу неузгодженість щодо відображення в податковому обліку вхідного ПДВ під час придбання легкового автомобіля. 

Так, відповідно до абз. 2 пп. 7.4.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів. 

Водночас, положеннями пп. 5.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР чітко визначені випадки, при яких сплачений ПДВ може бути віднесено до складу валових витрат. У всіх інших випадках витрати зі сплати ПДВ не можуть бути відображені у складі валових витрат. Тобто придбання легкового автомобіля до згаданих виключень, які дають змогу відобразити валові витрати, не входить. 

На підставі цієї неузгодженості ДПАУ неодноразово доходила висновку, що сума податку на додану вартість, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), який буде включено до складу основних фондів, не включається до складу податкового кредиту, до складу валових витрат і не збільшує балансову вартість другої групи основних фондів, а погашається платником податку за рахунок інших джерел (листи від 27.07.2005 р. № 14787/7/15-1117, від 01.12.2006 р. № 22466/7/31-0017, від 30.01.2007 р. № 42/2/15-0210). 

Судові органи, посилаючись на пп. 4.4.1 Закону № 2181, ставали на сторону платників податків і підтверджували їх право на відображення валових витрат (ухвали ВАСУ від 08.07.2008 р. у справі № 1/222-2490, від 03.02.2009 р. № К-6951/07, від 26.05.2009 р. № К-14348/08). 

Таким чином, судова практика підтверджує правомірність застосування положення про конфлікт інтересів при розгляді справ між платниками податків і контролюючими органами. 

 

Олег Коваль,

Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»

 

Опубліковано:

Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»

*******

Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.