Відображення в обліку сплачених директором через касу банку податків

Законодавство не містить заборони щодо сплати податків підзвітними особами підприємства через установи банків. Отже, в описаному випадку директор підприємства витратив власні кошти на сплату податку на прибуток. Після цього він має скласти звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт за формою, встановленою Наказом № 440, додавши оригінал документа, який підтверджує сплату податку від імені підприємства. Після відображення в обліку авансового звіту виникає заборгованість підприємства перед директором як підзвітною особою. Погашення такої заборгованості є обов’язком підприємства. Водночас законодавство не вимагає погашати її негайно. Тому цілком природно, що на кінець звітного періоду заборгованість перед директором може залишатися непогашеною.

Нагадаємо, що обмеження щодо готівкових розрахунків, встановлені п. 2.3 Положення № 637 та Постановою № 32 в сумі 10 000 гривень, не застосовуються у разі сплати податків до бюджету (пп. «а» п. 2.3 Положення № 637). Тому за потреби сума податку, сплаченого підзвітною особою через касу банку, може бути більшою за 10 000 гривень.

У податковому обліку така операція відображається відповідно до Закону про прибуток . У пп. 1.22.2 ст. 1 цього Закону визначено, що поворотна фінансова допомога — це сума коштів, передана платникові податку в користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. З огляду на наведене визначення вважаємо, що заборгованість підприємства із розрахунків з підзвітною особою не є поворотною фінансовою допомогою, оскільки немає факту передання підприємству коштів у користування. Аналогічної думки дотримуються і фахівці податкових органів (журнал «Вісник податкової служби України», № 17, 2008, с. 36 та № 46, 2004, с. 35).

У їх консультаціях також зазначається, що заборгованість підлягатиме включенню до валового доходу лише у разі, якщо залишиться нестягнутою після закінчення строку позовної давності (три роки з моменту виникнення прострочення строку погашення підприємством заборгованості перед директором). Це пояснюється тим, що, згідно з пп. 1.22.1 ст. 1 Закону про прибуток, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою, яка, відповідно до пп. 4.1.6 ст. 4 цього Закону, підлягає включенню до валового доходу.

Сума сплаченого підприємством податку на прибуток не включається до його валових витрат (пп. 5.3.3 ст. 5 Закону про прибуток), тобто не впливає на податковий облік.

У бухгалтерському обліку заборгованість підприємства перед директором слід відобразити у складі поточних зобов’язань відповідно до П(С)БО 11.

Приклад

Підприємство має сплатити за наслідками І кварталу 2010 р. податок на прибуток у сумі 2 000 грн. Станом на 20.05.2010 р. на поточному рахунку є лише 1 100 грн, які перераховуються до бюджету. Ще 900 грн директор підприємства сплачує через установу банку за рахунок власних коштів, складає авансовий звіт та додає підтвердні документи. Через певний час заборгованість перед директором як підзвітною особою погашається шляхом видачі йому готівки з каси підприємства.

Таблиця. Сплата податку директором підприємства через касу банка

№ з/п

Операція

Дебет

Кредит

Сума, грн.

1

Сплачено податок з поточного рахунку підприємства

641

311

1 100

2

Перераховано суму директором через банк згідно з авансовим звітом

641

372

900

3

Отримано в банку готівку

301

311

900

4

Погашено заборгованість перед директором

372

301

900

 

Нормативна база

Закон про прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

П(С)БО 11 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Мінфіну України від 31.01.2000 р. № 20.

Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

Постанова № 32 — постанова Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 09.02.2005 р. № 32.

Наказ № 440 — наказ ДПАУ «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядку складання вказаного Звіту» від 19.09.2003 р. № 440.

 

Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»

Опубліковано 01.07.2010р.:
Журнал «Справочник Экономиста»

*******

Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.